Подихом…

Я  смакую  тебе,  розігріту  бажанням  кохати.
Видихаючи  палко,  цілунки  висушую  свої  ж  одразу,  твоє  зігріваючи  тіло
Своїм  пристрасним  подихом,  що  не  уміє  чекати.
Твій  же  подих  з  глибокими  нотками  стогону  простір  пронизує,  пристрасть  посилює  вміло
У  вібраціях,  здатних  для  ночі  сонатами  стати.
Сама  ж  ніч,  мов  полотнище,  наче  в  цілунках,  із  крапками  зір,  свідком  місяцем  -  палахкотіла
Крізь  запрілі,  від  спраги  до  пристрасті,  шибки  в  кімнату,
Там  де  просто  на  килимі  в  дотиках  й  подихах  наше  сплетіння  багріло,  мов  ягода  спіла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399748
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.02.2013
автор: Бойчук Роман