Оживає вода під крихкими льодами
і венами.
Ледь помітно блищить на дашках
кришталева роса.
Ми з тобою колись
розминулись під голими кленами,
Вмить вродились бруньки,
пахотіла у березні рання весна.
В здичавілім садку хтось
підсніжники білі вже висадив.
Розстелив бур'янець килимком
попід схилений тин.
Пам'ятаєш, колись ми
сиділи там довго навприсядки,
А на наших очах розквітав
золотий гіацинт...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399881
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2013
автор: Ліна Біла