Осінь золотом листя осипала,
у тумани закутала світ.
Про любов мене не запитувала
залишивши на серці злість.
Вже чекаю зимових інеїв
зазираючи у вікно
може,зимо, розкажеш ти мені
що на серці у мене було,
може снігом і хуртовинами
засипатимеш мою біль
чи вітрами своїми ,зимонько
забереш її в заметіль.
Чи чекати весну квітучую
потерпівши мені іще,
бо вона вже напевно вигріє
таке зболене серце моє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399897
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2013
автор: стися галан