Через розслонене вікно
Вдивляюся у темні ночі,
І в дощових краплинах скло
Малює твої ніжні очі.
І кличуть в небі світлячки
Кудись високо мою душу,
Як ті маленькі маячки,
І підкорятись їм я мушу.
А там високо угорі
Мене твоя душа чекає.
Цього хотіли ми самі,
Тепер від пристрасті згораєм.
Тепло і ніжність твоїх слів
В душі пробіли заповняють.
Картини мрій, бажань і снів
Ніяк мене не залишають.
Зірки віддали нам ключі
Від ночі й знаки посилають.
І зрозуміти дві душі
Й свої бажання помагають.
І лиш тоді, коли навкруг
Все прокидається й світає,
Будильника легенький звук
В реальну дійсність повертає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2013
автор: Даринка Цікава