Квітує жито в полі, колос наливається,
В знедолене серце важкий сум вривається,
Важкий сум вривається, душа завмирає,
Що з тобою, Україно, святий ти мій крає.
Десь та правда заблукала ще й досі блукає,
Ту стежину добром вкриту по цей день шукає,
Та десь ту стежину круто у бік повернуло,
А та правда заблукала, куди йшла забула.
Може разом підемо люди ту правду шукати,
Навіщо їй небозі ходити, блукати,
Щоб зійшлися разом бідний та багатий,
Щоб не була, Україна, та цей світ проклятий.
http://antonina.in.ua/index.php/patriotichni/114-shcho-z-toboyu-ukrajino.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400128
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 11.02.2013
автор: Антоніна Грицаюк