Ми йдемо кудись на переправи,
Повертаєм зовсім не туди.
Це колись ми були некульгаві,
Це колись ми прагнули води.
А тепер бажання примітивні:
Їсти, спати, грошей в гаманець.
Ну які ж ми стали негативні.
Капіталом захворів наш мрець.
Переспи цю думку і надалі,
Розбирай шматками власний рай,
І складай монети у сандалі.
Шлях собі без правди обирай.
Звідки знаю: протилежне вірно?
Часто бачу віриш ти душі.
Я корюсь постійно їй покірно,
Ти ж її міняв на бариші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400248
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: Андрій Конопко