Думати про тебе. Палити.
Повернутися до оману.
Там, де лампа гасне розбита,
Зашиватиму болісні рани.
Наче ти стоїш за спиною,
Наче мої рухи голками -
То маніпуляція зброєю,
Себто все нові й нові рани.
Я сьогодні марно тривожусь.
Поблизу старої околиці
Серце дарувала котромусь
Лиш за вшанування свого лиця.
Всі його обіцянки - пошепки,
Нариси про нього написані.
Збіглись біля нього дурисвітки,
Заважати дихати киснем.
А я все палю і сміюся,
Ні до кого вже не приєднаний.
Це ж так тяжко. Та я навчуся.
Попри свіжі шрами на ребрах!
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400282
Рубрика:
дата надходження 11.02.2013
автор: Митрик Безкровний