Небо – простирадло випране.
Сонце проміння грайливе
Шле, як з-за хмароньки виплине.
Боже, яка я щаслива!
Дзвоном пташа заливається,
Пісня - позаду тужлива.
З сплячки весна прокидається.
Боже, яка я щаслива!
Йду по дворі. Сніг долинами
Сяє, мов перли, красиво.
Кисень вбираю клітинами.
Боже, яка я щаслива!
Стомлена, входжу до хати я.
Напрацювалась на диво!
Жодну хвилину не втратила.
Боже, яка я щаслива!
Тепло у домі і затишно.
Врешті є вільна хвилина!
Стіни стрічають так райдужно.
Боже, яка я щаслива!
Їжу приймаю, щоб втішити
Тіло і душу – квапливо.
Є іще час, щоб мудрішати.
Боже, яка я щаслива!
Доні красуні і внуки є.
Хоч я сама ще не сива.
Серце для них дзвінко стукає.
Боже, яка я щаслива!
Вечір. Хтось зорі наліплює.
День затиха гомінливий.
Сон колискову нашіптує.
Боже, яка я щаслива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400469
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)