Ти пішла. А чого приходила?
Не сказала. І була права.
Ту причину я зрозуміла,
Коли твій подарунок знайшла.
Може ним щось хотіла сказати?..
Та на може, а точно таки...
Знаєш, я і зараз ще плачу
І шепочу слово „прости”.
Ти все билась – я ж майже здалася,
І мене чуть не зніс часоплин.
Я зробила помилку – і бачиш:
Важко це мені перенести.
Ти прости. Я тебе пам’ятала,
Та хотіла, й це правда, забуть.
Я надіялась, але не знала,
Чи для тебе я значу хоть чуть.
А сьогодні я зрозуміла:
Ти терпіла не менше, ніж я.
Ти сильніша, тому, що зуміла
Не боятись свого почуття.
Вересень 2002р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400514
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.02.2013
автор: ХВіСт