«Я не вмів кохати!»…

А  знаєш,  я  хочу  з  тобою  зустрітись
і  просто  покласти  в  твої  руки  ніж?
Інколи  буває    намір  застрілитись.
Це  кращий  вихід  ніж…..

Ніж  просто  забути  і  стерти  байти
емоцій  безцінної  інформації.
Хтось  зламує  пентагонські  сайти,
а  мені  вистачає  твоєї  люстрації.

Щоб  знову  створити  бурю
в  словах,  емоціях,  думках.
Нестримність  нас  окутує
у  нездійсненних  моїх  снах.

Навіщо  знову  згадувати  повість  
минулих  декількох  віків.
Ми  знову  посадили  в  тюрму  совість.
Ми  знову  нахваталися  гріхів.

Тому,  отримавши  від  мене  ніж  у  руки,
прошу  встроми  у  теплу  мою  плоть.
Зроби  фінал  всім  моїм  мукам,
натисни    на  червону  кнопку  СТОП.

Нехай  на  землю  спустяться  безплотні
у  білім  пір’ї  й  заберуть
мої  слова  й  думки  самотні,
які  ніколи  не  помруть.

Яким  наказано  виживати
у  тій  стихії  сірих  почуттів.
Я  прокричу  в  останнє:
«Я  не  вмів  кохати!»..
Не  вмів….  
Але  я  так  цього  хотів.......

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400594
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: АЙВЕНГО