Зацвіли волошки синьо, синьо в полі,
Жайворонок радісно щебече на волі,
Запалахкотіли маки червоним вогнем,
За руки з тобою ми полем ідем.
Ти на свої коси вінок наложила,
Ти зі мною, дівчино, радісна, щаслива,
Ти щебечеш ніжно про свою любов,
Я тебе цілую знов, і знов, і знов.
Я тебе до серця ніжно пригортаю,
Твою сукню білу маком уквітчаю,
З волошок дорогу тобі простелю,
Всім серцем дівчино тебе я люблю.
Одну я надію давно в серці маю,
Одружитись мила, з тобою бажаю,
Я хочу, щоб вічно ти була зі мною,
Щоб ми нерозлучно жили вік з тобою.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/118-zatsvili-voloshki.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2013
автор: Антоніна Грицаюк