Вночі по місту я пройшовся,
Й чомусь навіяло самотність,
Ось ніби все у мене є,
Та усе більше хоче гордість.
Коли стоїш ти на вершині,
Ти забуваєш плідний шлях,
Бо твої гроші і бажання,
Взяли не знаний досі мах.
Багато хочеться відчути,
Знов ніби молодість вернулась,
Дівчата, бари і прогулки,
А совість навіть не проснулась.
Ось так ходжу й шукаю совість,
До чого влада все ж доводить,
Колись все було "натуральним"
Тепер же долар всіх заводить.
Вночі тепер ходити буду,
І без горшей і без машини,
Здолавши гордість у собі,
Постану в образі людини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400731
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: Джон Міцний