Не іграшка ,не лялька на полиці ,
я маю душу і вона болить ,
зв'яжи ти шарф для неї ,ось дарую спиці ,
давай швиденько ,поки доля спить...
а то з усіх кутків кричать ,що ми не пара
занадто різні ,божевільні та чудні ,
а знаєш ,я б напевно вічність спала
в твоїх обіймах ,мов у теплому рядні....
і сам ти знав ,що іграшкою я не стану
примхливо-вільна з теплим бризом в голові ,
ти ж освіжаєш ніби влітку ранок ,
щодня приносиш почуття нові...
наперекір усім оцим дурним прогнозам
ми разом і шукаємо той світ ,
де вигнані серця не піддаються злим морозам
й душа постійно рветься у політ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2013
автор: Примха щастя