Не буває щастя без туги…

Не  буває  щастя  без  туги,
Не  буває  думок  без  нудьги.

Бо  туга  за  щастям  інколи  буває,
Бо  нудьга  завжди  сама  блукає.

Не  буває  чорних  смуг  життя,
Не  буває  білих  -  все  брехня!

Наша  доля  -  це  не  зебра
Наша  доля  як  Говерла.
Хоч  і  не  найвища  на  землі  вона.

Все,  що  трапиться  в  житті,
Справді,  творим  ми  самі.

І  частенько  друзів  й  рідних  забуваєм,
Бо  у  гордості  ми  високо  блукаєм.

Опуститись  треба  нам  на  землю
Чи  хоча  б  на  ту  Говерлу.

Щоб  не  жить  на  небесах,
Та  літати  як  той  птах.

Тут,  на  грішній  цій  землі
Яку  творим  ми  самі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400860
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: ivankokost