Миколай ходив по світу,
Розносив дарунки дітям.
Хто що заказував, просив –
Тому в дарунок приносив.
Просили діти все підряд:
Іграшки, фрукти, шоколад.
Юра просив нову машинку,
Вася хотів живу ялинку,
Антон – сто порцій ескімо,
Оля – на рік білет в кіно.
А маленька Наталія
Чекала маму з Італії.
Стояла дівчинка в вікні,
Писала пальчиком по склі.
Вона не знала, що до мами
Можна послати телеграму.
Тому просила Миколая:
Нехай матусю пошукає.
– Матусю люба, я благаю,
Вертайсь додому, я скучаю!
Стояла дівчинка в вікні,
Писала пальчиком по склі.
І я благаю: Любі мами,
Скільки ще будете рабами
Скитатися по цілім світі?
Вдома на вас чекають діти.
Їм треба материнська ласка,
Не забувайте це, будь ласка.
А дівчинка в вікні стояла
І Миколая виглядала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400862
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: Надія Голіней