Трава уранці зрошена сльозами.
Ні, не моїми - сонячна волога,
Це те, що було, буде, є над нами,
І кожна ними встелена дорога...
Без тебе люди, лиця - все те саме,
І наді мною просто синє небо,
Вночі бездонне, встелене зірками.
Для щастя повного нічого більш не треба.
Ти був мій час. Ти був моя миттєвість.
Fata morgana моя найніжніша.
Ти є мій біль. Розлука. І життєвість.
А зараз сон. А зараз моя тиша.
Ти мій урок - ніщо в житті не вічне,
Вічність дано не всім перечекати.
Кохання - почуття геть артистичне,
Але в житті не можна не кохати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2013
автор: Хвостатий Їжак