Розмова це завжди прекрасно, особливо коли це діалог (хоча це рідко буває). І розмовляти можна по різному, навіть поглядом. Очі це один із самих надійних видів спілкування. Вони говорять на всіх мовах світу. І дехто їх просто боїться. Опускаючи свої спітнілі окуляри до землі. Звичайно ж брехня одразу помітна. Тому напевно і вигадали електронне спілкування. Сцикуни. Відправив смайлик і все нема проблем, а ще коли вона відповіла тим же, тож добре побалакали, діло йде до весілля. Напевно першу шлюбну ніч вони проведуть в он-лайн. Весело буде, повні штани оргазму. Але в останній час наука йде вперед. Досить легко прочитати той чи інший електронний текст. Ось наприклад у слові "ясненько" можна знайти підтекст "відчепися від мене зануда", чи у дуже відвертому "ОК" - "іди на хер" і т.д. . Безлімітне життя, ах так зовсім забув хто сьогодні приєднається до нашого безнадійного світу, той має змогу підключити акцію "живи в два рази дешевше". Одразу відчувається що це лохотрон, правда? Так люди, це для вас. Вас скоро знов натягнуть і покрутять на тому місці, на якому стоїть наша держава. Дякувати Богу, ще поки стоїть. І хіба ці бліді та сірі, чи як часто буває в природі, похмурі оболонки на двох милицях - люди? Хіба це ті якими керують гроші? І їм ще вдається посміхатись, і як правило крізь біль. І правильно, кому твої проблеми треба. А вищі чиновники та ті що займають широченне крісло у владі, думають що люди це механізм, жахливо. А може вони просто рослини? Але ж як тоді душа. Вона стоїть голодна при вході і пускає слині, а в цей час керують емоції і якась глобальна любов. Душа захворіла, в неї виразка. Саме страшно, що хтось про неї згадає, почне ридати, "Боже який я бовдур, скільки всього я втратив, а мені вже 50. Що ж вже повернути? Пів життя минуло, а де мої добрі вчинки???". Паніка, стрес, нерви. Так треба покурити. А душа насправді ціна річ.
Так-так-так, люди звичайні сигарети. Теж продаються, у кожного своя ціна. Запах в кожного свій, від деяких навіть реально зносить голову. Пачки це держави , блоки це материки. Марки це раси. І вони розмножуються, їх стає ще більше. Є такі що втратили товарний вид, з курвилися, ой вибачте, з курилися. Одним словом їх називають "бички". Ми їх часто бачимо, до речі в них нема своєї пачки, вони лежать собі нікому не потрібні. Звичайно, хто захоче з ними возитися, тим паче що кайфу від них ніякого. Тож якщо таких "бичків" дуже багато то це вже "мусор", а по закону він нас оберігає чи карає, це по закону, а насправді це звичайний мусор, бо плював він на всі ті закони. Може комусь і пощастить, і він знайде свої губи і застрягне в них на довго. А губи це щось не земне у піднебесному хаосі. Вони стоять на першому місці після очей. І теж спілкуються. Їхня мова це дотик, бо він реагує тоді коли язик втрачає розум. О, губи, де ваша совість, що ж ви так тривожите серце. Але з ними вигідно мати справу, очі і губи ніколи не ховаються під якісь закриті та безглузді шматки, як інші частини тіла. Значить вони відверті, їм немає що ховати, а якщо нема що ховати значить від них виходить правда. Тож дорогі мої сигарети , читайте по губам і частіше дивіться в очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400910
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: Максим Жембровський