Ненавиджу те, що воду боїться вогонь.
Що серце горить, а очі цього не бачать.
Що розум звело, від дотику твоїх долонь.
Ненавиджу як прокидається сон.
Коли під дощем, блукають люди без тями.
Самотність це сила, та сили колись покидають.
Сміливість це знак, коли страх стоїть за кохання
Ненавиджу час, коли його мало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400921
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2013
автор: Максим Жембровський