Сніжинки у небі, сніжинки у небі…

Сніжинки  у  небі,  сніжинки  у  небі…
Як  твої    очі    ясні,  веселі  дивуються  з  мене.
Десь  далеко,  не  в  наших  світах,
Живе  не  горює  барвистий  птах.
Там  за  морями,  засніженими  горами
Кожного  дня  відбувається  дивина.
Зима  там  як  літо,  весна  запашна.
Невпинно,  та  сильно  б’ються  серця.
Там  вітер  що  сили  тіка  від  вовків.
На  білих  просторах,  ранкових  вогнів.
Рясніють  червоні  яблука  всяких  богів,
Не  ті  що  в  раю  були,  -  ці  я  би  з'їв!
Бувають  там  також  погані  дні:
Трави  золоті,  збирай  ти  тону  чи  дві…
Сенсу  не  багато  буде  для  тебе.
У  тій  барвистій  місцині  боротись  не  треба.
 По  нині  ,  одним  допомогою  заплатиш  легко,
А  іншим  від  слова  твого  буде  тепло.
Не  має  такого  як  тут,  на  землі.
На  жаль  таке  побачиш  лиш  уві  сні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400930
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2013
автор: ivankokost