ДВОЄ

Об  одинадцятій,  між  небом  і  Дніпром,
Ми  просто  винайшли  нову  комунікацію.
Тоді  літали  дельтаплани  за  вікном,
Тоді  пірнали  кришнаїти  в  медитацію.

Це  дощ  клейкий,  що  ліпить  краплі  на  чолі.
Це  сльози  снігу,  це  проникнення  водою.
Це  найтриваліше  насильство  на  Землі.
Це  тиша  поглядів,  коли  нас  тільки  двоє.

Об  одинадцятій,  коли  сконала  ніч,
Ми  просто  винайшли  нову  комунікацію.
Тоді  від  подиву  раділа  кожна  річ,
Тоді  планети  поміняли  дислокацію.

Це  перехожі,  очманілі  від  добра,
Це  сльози  снігу,  це  проникнення  водою.
Це  позитивний  знак  глобального  ядра.
Це  тиша  поглядів,  коли  нас  тільки  двоє.
©

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401048
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2013
автор: Тала Пруткова