Замріяно дивилась вдалеч,
Рожеві губи надулись,
Свою ти показала велич,
Я поглядом твоїм скоривсь.
Скорився, бо скоритись мушу,
Від погляду твого в грудях,
Щось закололо попід серцем,
Й слова застигли на вустах.
Слова про біль, кохання, зраду,
Що вже не зможу пробачать.
Та все ж я дам тобі пораду:
- Із почуттям не можна грати.
Не можна дати лиш надію,
А потім взяти й розтоптати.
Усе спаплюжене тобою
Не буде більше розквітати.
Не будуть двері розчинятись,
Які ведуть у райський сад.
В очах огонь не заіскриться,
Кохання прийде лише в снах.
Зів’яне пристрасть і надія,
У жилах кров не закипить.
Тандем з тобою лише мрія,
Ми були разом тільки мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401157
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2013
автор: Роман Хвиль