мої маленькі янголи повзають стінами
і їдять зі мною з одного стола
мої повзучі не знають мого імені
і думок, що торкаються мого чола
я не відкриваю їм таємниць
і бажання мої часто приховані,
а крилаті падають перед всіма ниць
хоча лише я знаю хто вони
Коли заходив до мене на каву
ти кричав як жінка і плакав
лиш від того, що одного разу
на стіні таргана побачив
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401222
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2013
автор: Семмі Ясик