Мій край – це Полісся,тут рідна земля :
Ліси і лани,і діброви,
І дзвін солов`їв,і безмежні поля ,
І відгуки рідної мови.
Тут ключ журавлів у безхмар`ї летить,
Ліси тут всміхаються щиро,
Струмочок швидкий ,що в садочку дзвенить ,
Наповнений щастям і миром.
Тут праця батьків ,їх безмежні труди
І істинна віра у Бога.
Це те,що із нами присутнє завжди ,
Вся наша надія й тривога.
Ємільчине, Малин,Олевськ,Новоград . . .
Це все Батьківщина єдина,
Це все ботанічний , казковий наш сад
І наша безмежна країна.
Музей Корольова нам славу несе
І відданість й гордість країні,
Бо наш космонавт – то для краю є все -
Це пам`ятка всій Батьківщині.
І є Українка – вона назавжди
Перлиною в серденьку сяє,
Вона за життя ще зазнала біди,
Та Леся живе – не вмирає.
«Житомирські Ласощі» радують всіх,
Приносять жагу й насолоду,
Покращений настрій і радісний сміх
Вкраїнському всьому народу.
І школа рідненька в селі Підлуби -
Це друга домівка для мене.
Раніше колись тут росли лиш дуби,
А нині – це край незбагненний.
Тут ріки і гори, ліси і поля ,
Тут віра і слава країні.
Полісся – це серце ,що манить здаля
І покликом є Батьківщині.
Полісся – це вічна країна життя,
Де завжди живуть наші мрії.
За покликом серця йдемо в майбуття,
Де віра живе і надії. .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401346
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.02.2013
автор: Марина Мариніна