Знов гуркоче мотор, перекреслює хмари,
Рветься вгору, несеться до самих небес,
А у грудях так тяжко, кружляють примари.
Лине думка- вперед, в край де рід мій увесь.
Ллється пісня землею, Україні салют!
Виблискують бані. Рідний Київ, я тут!
І так кожного року душа оживає,
Бо летить у далеке дитинство просте,
Тут любов материнська мене огріває,
І під спів колисковий у мріях цвіте.
П’ю тут соки живучі. Тебе земле люблю!
Завжди ставлю свій біль з чужиною на прю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401478
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: горлиця