Як без зерна колосся – ми голодні,
В криницях порожньо без джерела,
Води нам не дістати із безодні,
Якщо її нема - то і нема…
Безкрила птаха голосу немає,
Трава у лузі в’яне без дощу,
А мати сина вічно виглядає…
І завжди каже: « Я усе прощу!»
Душа народу прагне сповідатись,
І причаститись у Великий піст,
Добро людині має відізватись,
Щоб люди піднялись на повний ріст.
Без коренів не виросте калина,
Не вдягне навесні густий вельон,
Без предків, то істота - не людина,
Пристосуванець і хамелеон.
Без пісні соловей загине з туги,
Безструнна кобза - то німа душа.
Нещасний той, хто залишивсь без друга,
Не вартий найдрібнішого гроша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401504
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Віталій Назарук