Подзвонив... Зігрілося серденько!
Різні думки. Згадки про життя.
Пам'ятаю, наш синок маленький...
Перші кроки - наші здобуття!
Не забула ні очей, ні руки,
А ні голос... Вивів на танок -
До цих пір у пам'яті ті звуки...
Ой, і ревнувала до дівок!
Ота ревність не давала жити -
Скільки лайок і без сну ночей!
Як хотілось серденько відкрити...
А життя, як річечка тече!
...Ось прийшов! Радію, бо коханий!
Скатертину на стіл застелю.
(Я святково зранку уже вбрана -
Бо ж чекала, до цих пір люблю!)
16.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2013
автор: Людмила Дзвонок