Вже скільки років там іде війна,
Скількох людей похоронила.
Земля стала, немов жива труна,
І страхом матерів вона полонила.
Скільки солдатів-українців полягло,
А скільки вбито там простого люду.
Скільки злоби й ненависті там було,
А крові там, неначе тонни бруду.
Так хочеться, щоб добре все було,
Щоб ця війна скінчилася миттєво.
Щоб сліз, крові і плачу не було,
Й щоб вирази облич змінилися суттєво!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401580
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Катерина Дмитрецька