Ревище на дискотеці
Шкварять децибели.
Мов у діжці оселедці
Ромчики, Анжели
До одуру шаленіють,
Веселяться діти.
Бісяться та скаженіють
Квіти наші квіти.
Від вина, горілки, пива
Погляд соловіє.
Страшно, соромно, жахливо.
Молодь скаженіє.
Всі неначе під наркозом.
Чи то обкурились?
Чи подіяла вже доза?
Чи то вже сказились?
Розмовляють на жаргоні
Бандитсько – блатному.
Ржуть мов коні у загоні
В стилі модерному.
В хлопчаків дебелих, кволих
Лисини біліють.
У дівчаток напівголих
Пупочки синіють.
Ні страму нема ні стиду
То що ж із них буде?
Куди шлях від цього бриду
Доведе їх? Люди!
Ні, це не маразм старечий –
Грані реалізму.
Це наявність, це предтеча.
Шлях до сатанізму.
Мабуть вигідно це владним.
Краще богувати.
І зомбованих нещадно
В покорі тримати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401614
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: євген уткін