серед усіх ночей наша - найтемніша, у найгустішому диму та смогу.
пронизливу тишу на тисячі гранул
розбиває трамвай
зачекай.
гуркіт колес о рейки наче музика -
грай іще.
звідси підіймається Сонце,
та вісить на його рогах-проводах.
звідси перші птахи летять
на сусідський дах,
на якому вчорашній хіппі
із Миром в своїх руках
зустріне зимове, замерзле
й холодне сьогоднішнє Сонце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401796
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2013
автор: Кот Бегемот