ми ніколи не зможем літати
бо у нас не виросли крила
а якби були кораблями -
об сонце обпікали б вітрила.
ми не завжди зможем любити -
люди жахливо бояться зради
і тому щоб було простіше
тимчасово шукають розради.
ми не можемо щось визнавати
й обламати міжособові гілки -
ми завжди любили брехати
вставляти у мізки словесні кілки.
ми завжди будем чекати
якесь всесвітнє плацебо.
як добре, що ми не літаєм -
ніхто не вкраде для себе небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401845
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2013
автор: Ксенія Завальнюк