Осінь… Листя опадає,
А він сидить і спостерігає,
Як уже листочки останні
Падають на підвіконня у Тані.
Сонце світить, але не гріє
І він про неї вже більше не мріє,
Не живе, а просто існує
І весь час сумує.
Коли осінь прийшла,
Вона від нього пішла,
Просто взяла й залишила
І нічого не об’яснила.
Тепер кожної осінньої пори,
Все у нього піднімається догори.
Він думає, що її вже більше не кохає,
Але чомусь не забуває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2013
автор: Назар Йордовський