Квітами моєї драми

Ходитиму  по  вулицях,як  звір,
Лякатиму  тутешній  люд...
На  сотні  існуючих  вір,
Десятки  тисяч  Іуд!
Ходитиму  по  вулицях  як  тінь,
Як  неприкаяний,який  шукає  Бога!
На  мені  гріхи  десятків  поколінь,
Бур*яном  заросла  дорога...
Яка  нікуди  не  веде!
Де  ти,моя  доле,де?
Заквітчана  ромашками-квітами  моєї  драми,
Квітами  печалі  й  нездійсненних  снів,
Напоєні  пітьмою  Душі  моєї  храми,
За  вітром  попіл  вчорашніх  слів!
       18.02.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402145
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.02.2013
автор: Той,що воює з вітряками