Хочеш збудуй свій кращий рай
Можливо і не кращий ти іди , іди - прощай
І нехай всі ті сльози пропадуть з росою
Ти знай всі ті слова живуть тобою
Але нажаль наш світ це проста вітрина
Де було щастя , та сміх не впинний
Де було кохання , на заздрість усім
Ми були щасливі , але де ж вітрини ці всі ?
Немає нічого- розбите скло
Мимо хтось проходив , та я не пам*ятаю хто
Та змісту немає все це згадати
Оскільки "нас" нажаль можна пам*ятати ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402342
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Малий Повідач