Неначе острівки маленькі,
Посеред лісу тут і там,
З’явилися дзвінки біленькі,
Що дзвонять зранку небесам.
Торкаються тепла листками,
Хоч поруч ще лежать сніги,
Неначе тягнуться до мами,
Матусі рідної – весни.
Весна уже не за горами,
Бо проліски у дзвони б’ють,
Вони прощаються з снігами,
Весняну радість всім несуть.
Іду між пролісків у втісі,
Дурманить запахом весна,
Вона співає в полі й лісі,
Весняним присмаком тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402366
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Віталій Назарук