-ліки вже змішано-

Хто  з  нас  перший  під  потяг  кинеться
Кому  повітря  не  стане  ?
Морською  хвилею  ненависть  піниться
І  гнів  знов  маскуєм  на  марне
Не  зловживаєм  алкоголь  ,  а  лиш  думками
І  силоміць  ходим  по  землі
Дивна  реальність  вже  змішалась  з  снами
Птах  дня  нового  сидить  на  вікні
Хто  з  нас  перон  цей  перший  побачив
Кому  хотілось  більше  втекти  ?
Скільки  речей  я  собі  не  пробачив
Рівно  так  само  зробила  і  ти
Не  розмовляєм  ,  лише  проникаєм
В  душі  людей  через  очі
Сонця  проміння  вже  не  помічаємо
Хвала  розпусниці-ночі
Ліки  вже  змішано  ,  наша  палата
Стіни  брудно  білого  кольору
Нас  не  врятує  ні  кокаїн  ,  ні  Лада
У  вічнім  пошуку  рідного  погляду

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402370
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Андре Ільєн*