Завесніло... Вже котам не спиться-
Поміняли хати на двори...
Бачить сни зимові ще вербиця,
Підсіває ще сніжок згори...
Та сьогодні вранці бачу диво-
Розпушилась заспана верба.
І на ній усілись муркотливо
Кішка і котів десятка з два...
І нехай ще скрізь руда травиця,
Скрізь картина сіра і пісна;
Муркотить у котиках вербиця,-
Значить у повітрі вже весна!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402418
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Любов Ігнатова