На сірому тлі
непривітних небес,
у ламаних лініях -
життя у безсиллі.
У зчорнілім гіллі,
сплетінні навхр[b]е[/b]ст -
ледь примітні тремтять
два листочки осінні.
Нескорені вітром,
не встеляли бруківку,
приречені взимку
злетіти у сніг -
згадують літо
і осінь уривками,
і мріють дожити
до весн[b]я[/b]них відлиг.
Зірватися птахою
під дзвін благовісту,
в завію духмяну,
в білясту цвітінь
і місце звільняючи
ярому листу -
тлінню лягти
для нових поколінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402435
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Олександр Деркач