Дитя, наче день — дитя, наче ніч,
Не крокує вже більш за обманом,
Воно, наче привид і пливе врізнобіч,
Крізь луги, що пропахли туманом.
І ліхтар у пітьмі, і сонце бліде
Видивляються в тінь, як в люстерко,
Та зім*яте волосся, те тендітне, руде,
Відображує в світі веселку.
Але він повний зла, як затемнений рай,
Де плотина з дерев — то єдина надія,
І такий не один, їх же тисяча зграй,
Що пливуть вдалечінь, наче мрія...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402469
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Silver Snow