потертий якір на наших бортових тілах
жах охоплює тихі будинки кісткові
в зубах цієї мови роз'ятрена гуща смислів
і так необачно торкаюсь країв нарцисизму.
ти, звісно, лікуйся,
читай необхідності гострі
і вдосталь куштуй веревицю із чисел.
так трапилось, друже,
і може не зовсім це й втішно,
замурзані діти не мають сьогодні вітчизни.
наші кораблики геть не придатні до моря
і все, що лишається-
нудження в них апріорі
десь поблизу суші постмодернізму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402544
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Biryuza