Нині білою фатою,
Зима землю вкрила,
Ясне небо золотиться,
З хати іде мила.
Не до шлюбу зібралася-
Несуть домовину,
Ллються сльози материнські
В нещасну годину.
-Ой на кого ж покидаєш,
Донечко єдина ? -
Залишилася старенька,
Немов сиротина.
Дзвони дзвонять прощальнії,
«Отче наш» співають,
І дванадцять евангелій
В останнє читають.
Ой, лелеко, лелеченько,
Куди відлітаєш?
Недоспівані легенди,
На кого лишаєш?
-Я іду в кращі світи,
Де немає болю,
Розірвались тяжкі пута
Й я відчула волю.
Повним місяцем зійду,
Зіркою засяю,
Ту любов, в якій жила,
На землі лишаю-.
Ще повернуться лелеки
В Буковинські доли,
Моя пісня- «євшан зілля»
Не згине ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402637
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2013
автор: горлиця