Якщо надумає колись дитя-Амур
До Твого серденька стрілу свою пустити,
Йому про сірий треба розказати мур,
Який зумів навколо нього Ти створити.
Той темний, за яким себе від всіх сховав,
Вмуровуючи почуття в бетонні стіни.
Від кого ж так усердно Ти сюди тікав?
Від болю? Від розчарування? Страху зміни?
На думку відповідь одна чомусь спада:
Самі від себе лиш тікають так далеко.
Життя ж Твоє біжить, немов вода,
Його між пальців пропустити дуже легко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402703
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2013
автор: Іннуся