Зійшла Венера
І мерехтить блакитним оком
На веселці ледь живого сонця.
Ніжно-зелена сфера
Вже повертається до міста боком,
Й жовтогарячо світяться віконця.
Молодик місяць
Знов зупинився серед неба
Й чекає на свою отару,
Що вибіга із лісу.
І німо, тихо, ніби риби,
Виходять вівці, сховані за хмари.
І б’є годинник…
Лукавий дзвін гуля повітрям
Й віддзвонює в замерзлих дротах.
Час йде невпинно
І впевнено нанизує навістря
Все незбережене в експромтах.
Тріпоче думка
Тривожить душу, губить спокій
Й свідомість поверта вверх дном.
Удари лунко
Лічать години, дні і роки
Й життя прожите не одно.
03. 12. 2000р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402815
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2013
автор: ХВіСт