Повірте нещасливі теж живуть,
В них небо чорне, або дуже синє,
Вони, мов тіні, по землі повзуть...
Не одинокі, але й не єдині.
Коли беруть до серця миті час,
А душі плачуть і сльози не видно,
То не сприймається одягнутий палач,
Коли побачимо, тоді нам дуже дивно!
Не кидайте у небо слів пустих…
І знайте на землі щасливі люди…
Нема законів на землі простих…
Про це говорить серце звідусюди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403019
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: Віталій Назарук