Ти спиш Тарасе, а слова,
Які мережались сльозами
Та карбувалися рядками,
Запали в душу, проросли
І твоє слово понесли
Через роки, через наруги,
Трісли кайдани, від напруги
Прорвалась воля, зацвіла
В новім пориві рай-земля,
Тебе пророка спом’янула.
Як вірний син свого народу
Ти гостре вістря у незгоду
Встромив і розпалив багаття,
Збудив рабів і дав зачаття,
Щоб Україна чула слово
Твоє могутнє і наново
Прославився твій рід багатий,
На новій ниві у новій хаті
Воскресла воля на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403037
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: горлиця