Наші слуги дуже дивні,
Бо живуть, як хозяї.
Наче з нами вони рівні,
Як з бараном бугаї.
Золота у них параша,
Хоча пан не їв в обід.
То така вже доля наша,
Залишатись без чобіт.
Скільки раз їх вибирали,
Та ще гірших не було!!!
Як клялися, то брехали,
Раззявляючи хайло.
Затулити треба пельки
Оцім слугам-бугаям.
До москальского Ємєльки
Посилати їх к Х...ЯМ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403063
Рубрика: Ода
дата надходження 21.02.2013
автор: МАЙДАН