Він поглянув на мене - той погляд не зник,
той погляд, що вже кілька років
я ховала у серці своєму. І він
знов дивився в мої сині очі.
Він поглянув на мене - і час ще не сплив...
І я глянула у його очі.
Очі сумно дивилися знову в мої
надзвичайно стривожені очі,
а вуста все мовчали... мовчали німі
і не знали, чого вони хочуть.
Сумний погляд його змінивя теплом,
неприхованим щастям світився.
Як же добре колись удвох нам було...
Але ж... годі! Цей час вже скінчився.
І не хочу я більше думать про те,
і не хочу вже жити минулим.
Розвернуся, піду і забуду про все...
Ми обоє навіки забудем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403153
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: Марія Семенюк