Моя весна гомонить ластівкАми,
А на вулиці холодно, зимно...
Знов і знов під вечір думками
Пробігають самотні рими.
Кіноплівкою пам.ять ллється -
Застаріла кадровка літа.
Не зітреться ніколи із серця
Твоїх віршів стопа розмаїта.
До смеркання щодня чекати...
А чого? З моря погоди?
Я вже краще в роброні строкатім
Закружляю весні хороводи!
Через рік, в березневім тумані
Дощовицею впАду раптово,
Пригорнуся до тебе востаннє,
Не скажу тобі ані слова.
Не скажу, бо все й так зрозуміло.
Тож до чого пустії розмови?
Теє літечко вже відбриніло,
А новЕ ще прийде не скоро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403160
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: De-inde