є будівлі, палаци і башти
і є вітер у голові
з ним не холодно.
з ним не страшно.
і дні з кожним днем нові.
цей вітер в моїй голові -
він із піснею переплетений:
підлога тікає з-під ніг,
стеля прошита кометами.
якби не було цього вітру,
як би рухались кораблі?
чи приймали б вони на віру
рух заради скарбів, що на дні?
якби не було цього вітру,
як би дізнались птахи:
які дахи оминати,
бо це вітер зриває дахи.
бо є різні будівлі і страшно,
якщо там усередині порожньо.
це вітер руйнує башти,
у яких прикидається сторожем
я не хочу жити в палаці
черевики мої не нові
мене не питають
мені дев'ятнадцять
і вітер мені в голові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403219
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: Світлана Пражко