Так хочеться стрибнути з даху,
Куди,шалений?Ти ж без крил...
Щасливий той,який не знає страху,
Уверх,увись з останніх жил!
Я втомився постійно чекати:
просити милостиню в неба,
Щодень безнадійно згорати,
Мені так боляче без тебе!
А час-він невмолимий,він безповоротній,
Я недостойний пити з рук Господніх!
Моя душа шукає вперто Вихід,
Я просто кандидат на Виліт!
22.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403352
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: Той,що воює з вітряками