Выхода нет

Прикрити  долонями  вікна  у  скронях,
Де  вітрами  щирості  вибило  шибки.
Шукати  відвертості  кроків  в  погонях
Глибоко  вклубкованих  в  клубище  нитки.
На  пальцях  лічити  секунди  до  виходу
Звідти,  куди  ще  не  встиг  і  зайти,
Можливість  знаходити  в  вирі  безвиходу
Для  того  щоб  знову  туди  увійти.
Сховати  ображені  сльози  у  вічність,
У  кратери  власно-чужої  душі.
Сховати  ображену  душу  у  сльози,
У  кратери,  власне,  чужої  душі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403419
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: БарабашКа